Великий тлумачний словник сучасної мови

попривчати

попривча́ти

-аю, -аєш, док., перех.

Привчити кого-небудь до чогось (про багатьох); привчити багатьох до чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попривчати — попривча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. попривчати — ПОПРИВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Привчити кого-небудь до чогось (про багатьох); привчити багатьох до чого-небудь. Попривчати дітей до порядку.  Словник української мови у 20 томах
  3. попривчати — ПОПРИВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Привчити кого-небудь до чогось (про багатьох); привчити багатьох до чого-небудь. Попривчати дітей до порядку.  Словник української мови в 11 томах