попринаджувати

поприна́джувати

-ую, -уєш, док.

Принадити багато кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. попринаджувати — поприна́джувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попринаджувати — ПОПРИНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. Принадити всіх або багатьох, багато чогось. Попринаджувати птахів у свій сад.  Словник української мови у 20 томах
3. попринаджувати — Попринаджувати, -джую, -єш гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у.  Словник української мови Грінченка