Великий тлумачний словник сучасної мови

попрогледжувати

попрогле́джувати

-ую, -уєш, док., перех., діал.

Прогледіти (очі, вікна), довго й марно виглядаючи кого-, що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попрогледжувати — попрогле́джувати дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. попрогледжувати — ПОПРОГЛЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., що, діал. Прогледіти (очі, вікна), довго й марно виглядаючи кого-, що-небудь. Усі вікна попрогледжувала, його визираючи (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах
  3. попрогледжувати — ПОПРОГЛЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Прогледіти (очі, вікна), довго й марно виглядаючи кого-, що-небудь. Усі вікна попрогледжувала, його визираючи (Барв., Опов.., 1902, 121).  Словник української мови в 11 томах
  4. попрогледжувати — Попрогле́джувати, -джую, -єш гл. Проглядѣть. Здається, усі вікна попрогледжувала, його визираючи. Г. Барв. 121.  Словник української мови Грінченка