попрориваний

попрори́ваний

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до попроривати I.

|| попроривано, безос. присудк. сл.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до попроривати II.

|| попроривано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. попрориваний — попрори́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. попрориваний — ПОПРОРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до попрорива́ти¹. Це було якесь руде сукно, місцями попрориване, а з тих прогалин звисали жмути брудної бавовни (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
3. попрориваний — ПОПРОРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попрорива́ти¹. Це було якесь руде сукно, місцями попрориване, а з тих прогалин звисали жмути брудної бавовни (Март., Тв., 1954, 260).  Словник української мови в 11 томах