попрохатися

попроха́тися

-аюся, -аєшся, док., розм.

1》 Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь.

2》 Попросити кого-небудь пустити до себе пожити, переночувати і т. ін.

3》 Попросити, щоб прийняли на якусь роботу, посаду або зарахували до складу кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. попрохатися — попроха́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попрохатися — ПОПРОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь. Чижик порадив [Шавкуну] піти до когось старшого попрохатись (Панас Мирний); Прийшла Покрова. Степанида встала вдосвіта, витопила й попрохалася до церкви.  Словник української мови у 20 томах
3. попрохатися — ПОПРОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь. Чижик порадив [Шавкуну] піти до когось старшого попрохатись (Мирний, II, 1954, 262); Прийшла покрова. Степанида встала вдосвіта, витопила й попрохалася до церкви.  Словник української мови в 11 томах
4. попрохатися — Попрохатися, -хаюся, -єшся гл. = попроситися. А ти б попрохалася, може б і пустили.  Словник української мови Грінченка