попрілий

попрі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до попріти 1), 2).

Значення в інших словниках

1. попрілий — попрі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. попрілий — ПОПРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до попрі́ти 1, 2; // у знач. прикм. В'язні .. робили голки й нитки й шили, латаючи свої попрілі лахи (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах
3. попрілий — ПОПРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до попрі́ти 1, 2.  Словник української мови в 11 томах