порихтувати

порихтува́ти

-ую, -уєш, перех., розм.

Док. до рихтувати.

Значення в інших словниках

1. порихтувати — порихтува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порихтувати — ПОРИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що, розм. Док. до рихтува́ти. Ти порихтуй воза, а я піду за волами (Сл. Б. Грінченка); Велів гармати порихтувати, на Вирвин-город стріли пускати (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. порихтувати — ПОРИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., розм. Док. до рихтува́ти. Ти порихтуй воза, а я піду за волами (Сл. Гр.); Велів гармати порихтувати, на Вирвин-город стріли пускати (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. порихтувати — Порихтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Черк. у. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати. Мет. 335.  Словник української мови Грінченка