порожнисторогий

порожнисторо́гий

-а, -е.

Який має порожнисті роги.

|| у знач. ім. порожнисторогі, -гих, мн. Назва родини ссавців, характерною ознакою яких є наявність порожнистих рогів.

Значення в інших словниках

1. порожнисторогий — порожнисторо́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. порожнисторогий — ПОРОЖНИСТОРО́ГИЙ, а, е. 1. Який має порожнисті роги. 2. у знач. ім. порожнисторо́гі, гих, мн. Родина жуйних ссавців ряду парнокопитих, характерною ознакою яких є наявність порожнистих рогів, що об'єднує биків, бізонів, зубрів, кіз, овець, антилоп та ін.  Словник української мови у 20 томах
3. порожнисторогий — ПОРОЖНИСТОРО́ГИЙ, а, е. Який має порожнисті роги; // у знач. ім. порожнисторо́гі, гих, мн. Назва родини ссавців, характерною ознакою яких є наявність порожнистих рогів.  Словник української мови в 11 томах