порохнявіти

порохня́віти

діал. порохнавіти, -іє, недок.

1》 Ставати трухлим, перетворюватися на труху; трухлявіти.

|| Гнити.

2》 рідко. Покриватися порохом, курявою.

3》 Перетворюватися на порох, пил.

Значення в інших словниках

1. порохнявіти — порохня́віти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порохнявіти — ПОРОХНЯ́ВІТИ, діал. ПОРОХНА́ВІТИ, іє, недок. 1. Ставати трухлим, перетворюватися на труху; трухлявіти. У тому лісі гниє, порохнявіє скільки пнів і галуззя (І. Муратов); // Гнити. У чоловіка зуби порохнавіють (Сл. Б. Грінченка). 2. рідко.  Словник української мови у 20 томах
3. порохнявіти — ТРУХЛЯ́ВІТИ (робитися трухлим), ТРУ́ХНУТИ, ПОРОХНІ́ТИ, ПОРОХНЯ́ВІТИ (ПОРОХНА́ВІТИ), ТРУХЛІ́ТИ, ВИТРУХА́ТИ розм., СТРУПІШІ́ТИ діал. — Док.: струхля́віти, потрухля́віти, стру́хнути, потру́хнути, спорохні́ти, спорохня́віти, струхлі́ти, ви́трухнути.  Словник синонімів української мови
4. порохнявіти — ПОРОХНЯ́ВІТИ, діал. ПОРОХНА́ВІТИ, іє, недок. 1. Ставати трухлим, перетворюватися на труху; трухлявіти. У тому лісі гниє, порохнявіє скільки пнів і галуззя (Мур., Бук. повість, 1959, 4); // Гнити. У чоловіка зуби порохнавіють (Сл. Гр.). 2. рідко.  Словник української мови в 11 томах
5. порохнявіти — Порохнявіти, -вію, -єш гл. = порохнавіти. Угор.  Словник української мови Грінченка