портовик

портови́к

-а, ч.

Працівник порту; робітник, що працює в порту.

Значення в інших словниках

1. портовик — портови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. портовик — ПОРТОВИ́К, а́, ч. Працівник порту; робітник, що працює в порту. Вдень і вночі портовики [Херсона] приймають і відправляють у далекі рейси цінні вантажі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. портовик — ПОРТОВИ́К, а, ч. Працівник порту; робітник, що працює в порту. Вдень і вночі портовики [Херсона] приймають і відправляють у далекі рейси цінні вантажі (Рад. Укр., 14.I 1965, 4).  Словник української мови в 11 томах