Великий тлумачний словник сучасної мови

портупея

портупе́я

-ї, ж.

Плечовий або поясний ремінь, до якого пристібують холодну зброю, польову сумку тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. портупея — портупе́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. портупея — Шабельтас.  Словник синонімів Караванського
  3. портупея — ПОРТУПЕ́Я, ї, ж. Плечовий або поясний ремінь, до якого пристібують холодну зброю, польову сумку тощо. На порозі в шинелі, обперезаній навхрест портупеєю, в сивій смушковій ушанці виросла постать офіцера з майорськими погонами на плечах (Н.  Словник української мови у 20 томах
  4. портупея — портупе́я (франц. porte-épée, від porter – носити і éрéе – шпага) плечовий (або поясний) ремінь для пристібування холодної зброї, польової сумки тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. портупея — ПОРТУПЕ́Я (плечовий або поясний ремінь, до якого пристібають холодну зброю), ШАБЕЛЬТА́С заст. Увійшов (командир) з валізою, сяючи лицем і новенькою портупеєю на новенькій уніформі (І.  Словник синонімів української мови
  6. портупея — Портупе́я, -пе́ї, -пе́єю; -пе́ї, -пе́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. портупея — ПОРТУПЕ́Я, ї, ж. Плечовий або поясний ремінь, до якого пристібують холодну зброю, польову сумку тощо. На порозі в шинелі, обперезаній навхрест портупеєю, в сивій смушковій ушанці виросла постать офіцера з майорськими погонами на плечах (Рибак, Час..  Словник української мови в 11 томах
  8. портупея — рос. портупея плечовий (або поясний) ремінь для пристібування особистої зброї, польової сумки тощо.  Eкономічна енциклопедія