поручні
по́ручні
-ів, мн. (одн. поручень, -чня, ч.).
Невисока огорожа, перев. по краях містка, балкона, бильця на східцях будинку, вагона і т. ін.
|| Бічні опори крісла, канапи і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипо́ручні
-ів, мн. (одн. поручень, -чня, ч.).
Невисока огорожа, перев. по краях містка, балкона, бильця на східцях будинку, вагона і т. ін.
|| Бічні опори крісла, канапи і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови