порча

по́рча

-і, ж., розм.

1》 Пошкодження, ушкодження, шкода.

2》 Вада.

Значення в інших словниках

1. порча — по́рча іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порча — Псув, зіпсуття, збава, нівеч  Словник чужослів Павло Штепа
3. порча — ПО́РЧА, і, ж., розм. 1. Пошкодження, ушкодження, шкода. І що є у нас, хоч скотинка, хоч хлібець на току, худобинка у скриньці, так сьому так усе без порчі й бути? (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. порча — ПО́РЧА, і, ж., розм. 1. Пошкодження, ушкодження, шкода. І що є у нас, хоч скотинка, хоч хлібець на току, худобинка у скриньці, так сьому так усе без порчі й бути? (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах