Великий тлумачний словник сучасної мови

посвідчений

посві́дчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до посвідчити.

|| посвідчено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посвідчений — посві́дчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. посвідчений — ПОСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до посві́дчити. – Які проекти з нашого боку будуть представлені інвесторам? – Передусім ті, які посвідчені міжнародними експертами і містяться в інформаційній мережі ЮНІДО – організації ООН із промислового розвитку...  Словник української мови у 20 томах
  3. посвідчений — Посві́дчений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. посвідчений — ПОСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посві́дчити.  Словник української мови в 11 томах