Великий тлумачний словник сучасної мови

посередниця

посере́дниця

-і.

Жін. до посередник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посередниця — посере́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. посередниця — [посеиредниец'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
  3. посередниця — ПОСЕРЕ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до посере́дник. На другий день Олекса пішов з хлопцями до Ямної. Хотів зробити сестру посередницею зв'язку з краєм (Г. Хоткевич); Війна Росії з Іраном тривала до 1813 р. Посередницею в справі закінчення війни виступила Англія (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. посередниця — Посере́дниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. посередниця — ПОСЕРЕ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до посере́дник. На другий день Олекса пішов з хлопцями до Ямної. Хотів зробити сестру посередницею зв’язку з краєм (Хотк., Довбуш, 1965, 400); Війна Росії з Іраном тривала до 1813 р. Посередницею в справі закінчення війни виступила Англія (Іст. СРСР, II, 1957, 129).  Словник української мови в 11 томах