посибілізм

посибілі́зм

-у, ч., політ., іст.

Напрям у робітничому русі Франції кінця 19 ст., прихильники якого вели боротьбу проти марксизму, пропагували відмовлення від класової боротьби, прагнучи обмежити вимоги робітників рамками "можливого".

Значення в інших словниках

1. посибілізм — посибілі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. посибілізм — ПОСИБІЛІ́ЗМ, у, ч., політ., іст. Опортуністичний напрям у робітничому русі Франції 30-х рр. XIX ст. – поч. ХХ ст., прихильники якого відстоювали теорію “муніципального соціалізму” (мирне вростання капіталізму в соціалізм шляхом дрібних реформ, проведених муніципалітетами).  Словник української мови у 20 томах
3. посибілізм — посибілі́зм (франц. possibilisme, від лат. possibilis – можливий) опортуністична течія в соціалістичному русі Франції кінця 19 – початку 20 ст., прихильники якої вели боротьбу проти марксизму, пропагували відмовлення від класової боротьби, прагнули обмежити вимоги робітників рамками «можливого».  Словник іншомовних слів Мельничука
4. посибілізм — ПОСИБІЛІ́ЗМ, у, ч., політ., іст. Опортуністичний напрям у робітничому русі Франції кінця XIX ст., прихильники якого вели боротьбу проти марксизму, пропагували відмовлення від класової боротьби, прагнучи обмежити вимоги робітників рамками «можливого».  Словник української мови в 11 томах