поскрібок

по́скрібок

-бка, ч., розм.

Остання хлібина із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі; вишкребок (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. поскрібок — по́скрібок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поскрібок — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. поскрібок — ПО́СКРІБОК, бка, ч., розм. Остання хлібина із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі; вишкребок (у 1 знач.). Недобрий хліб, мабуть поскрібок (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. поскрібок — ВИ́ШКРЕБОК (ВИ́СКРЕБОК) (ВИ́СКРІБОК) (невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі тощо), ПОСКРІ́БОК розм., ОШКРЕ́БОК (ОСКРІ́БОК) розм. рідше. Недобрий хліб, мабуть, поскрібок (Словник Б. Грінченка).  Словник синонімів української мови
5. поскрібок — ПО́СКРІБОК, бка, ч., розм. Остання хлібина із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі; вишкребок (у 1 знач.). Недобрий хліб, мабуть поскрібок (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. поскрібок — Поскрібок, -бка м. Послѣдній хлѣбъ въ данный разъ печенья — изъ оскребковъ тѣста. Недобрий хліб, мабуть поскрібок. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка