Великий тлумачний словник сучасної мови

послинений

посли́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до послинити.

|| послинено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. послинений — посли́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. послинений — ПОСЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до посли́нити. Кров вони [поранені] зуміли самі зупинити, затоптавши виразки послиненою землею (П. Панч); Взимку він годинами міг сидіти й дивитися, як крутиться колесо прядки, як в'ється нитка з-під послинених бабусиних пальців (П. Автомонов).  Словник української мови у 20 томах
  3. послинений — ПОСЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посли́нити. Кров вони [поранені] зуміли самі зупинити, затоптавши виразки послиненою землею (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах