Великий тлумачний словник сучасної мови

послужка

послу́жка

-и, ж., заст.

Служниця.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. послужка — послу́жка іменник жіночого роду, істота служниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. послужка — ПОСЛУ́ЖКА, и, ж., заст. Служниця. Свекор каже: невістко моя, Свекруха каже: послужка моя (П. Чубинський); У десять рокв її віддали на послужки до старої пані професорки (М. Ю. Тарновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. послужка — ПОСЛУ́ЖКА, и, ж., заст. Служниця. Свекор каже: невістко моя, Свекруха каже: послужка моя (Чуб., III, 1872, 282).  Словник української мови в 11 томах
  4. послужка — Послужка, -ки ж. ум. отъ послуга.  Словник української мови Грінченка