посліплий

послі́плий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до посліпнути, посліпти.

Значення в інших словниках

1. посліплий — послі́плий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посліплий — ПОСЛІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до послі́пнути, послі́пти. З одинадцяти стріляло п'ятеро, та й ті закривавлені від ран своїх і чужих, виснажені й посліплі, глухі від вибухів (Ю. Яновський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. посліплий — ПОСЛІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до послі́пнути, послі́пти. З одинадцяти стріляло п’ятеро, та й ті закривавлені від ран своїх і чужих, виснажені й посліплі, глухі від вибухів (Ю. Янов., II, 1958, 226); *Образно.  Словник української мови в 11 томах