постава
поста́ва
-и, ж.
1》 Звично положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому-небудь манера триматися.
|| перев. з означ., у сполуч. зі сл. голова. Манера тримати голову; постановка.
|| Положення тіла людини або тварини у певний момент; поза.
2》 рідко. Те саме, що постать I 1).
|| Зовнішній вигляд; зовнішність.
3》 спец. Вроджене положення, розташування яких-небудь частин тіла.
4》 Вироблене тренуванням особливе положення тіла людини (рук, ніг тощо), пристосоване для виконання яких-небудь вправ, рухів і т. ін.
5》 театр. Здійснення режисером театральної вистави.
6》 заст., рідко. Те, що ставлять на стіл для пригощання; частування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови