Великий тлумачний словник сучасної мови

пострижений

постри́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до постригти I.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пострижений — постри́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пострижений — [пострижеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. пострижений — ПОСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постри́гти¹. Хлоп'ята стояли без шапок, з низенько постриженими головами (Панас Мирний); Після комісії [військкомату] хлопців, уже пострижених, прилучили до команди, що складалася з одних молодиків...  Словник української мови у 20 томах
  4. пострижений — ПОСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постри́гти¹. Хлоп’ята стояли без шапок, з низенько постриженими головами (Мирний, II, 1954, 97); Після комісії [військкомату] хлопців, уже пострижених, прилучили до команди, що складалася з одних молодиків...  Словник української мови в 11 томах