Великий тлумачний словник сучасної мови

постулюватися

I пост`улюватисядив. постулятися.

II постулюв`атися-юється, недок., книжн.

Пас. до постулювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. постулюватися — посту́люватися дієслово доконаного виду позакриватися постулюва́тися дієслово недоконаного виду прийматися як постулат  Орфографічний словник української мови
  2. постулюватися — ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ див. постуля́тися. ПОСТУЛЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок., книжн. Пас. до постулюва́ти. У ній [науковій статті] постулюється, що проблема виховання культурних командних кадрів .. – проблема політична (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. постулюватися — ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ див. постуля́тися. ПОСТУЛЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок., книжн. Пас. до постулюва́ти.  Словник української мови в 11 томах