посхиляний

посхи́ляний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посхиляти.

2》 у знач. прикм. Який похилився (перев. про рослини).

Значення в інших словниках

1. посхиляний — посхи́ляний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посхиляний — ПОСХИ́ЛЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до посхиля́ти. Дванадцять бабів стало серед церкви півкругом коло священика, котрий читав євангелію [євангеліє], розгорнувши її і поклавши на посхиляні людські голови (І. Нечуй-Левицький). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. посхиляний — ПОСХИ́ЛЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посхиля́ти. Дванадцять бабів стало серед церкви півкругом коло священика, котрий читав євангелію [євангеліє], розгорнувши її і поклавши на посхиляні людські голови (Н.-Лев., VI, 1966, 368). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах