потемки

по́темки

I -ів, мн., розм.

Пітьма, темрява.

II присл.

Без світла, в темряві; поночі.

Значення в інших словниках

1. потемки — по́темки 1 множинний іменник темрява розм. по́темки 2 прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. потемки — див. ПОНОЧІ, ТЕМРЯВА.  Словник синонімів Караванського
3. потемки — див. поночі; темрява  Словник синонімів Вусика
4. потемки — хохл. (потьомкі) сутінки сутінок, сутінки, сутінь, присмерк, присмерки, півморок, змерки, померки, поночі, див. півсвітко  Словник чужослів Павло Штепа
5. потемки — ПО́ТЕМКИ¹, ів, мн., розм. Пітьма, темрява. Увага його розбіглася на околичні предмети, що з наставаннєм [наставанням] дня звільна виринали з нічних потемків (І. Франко); В тиші потемків байдуже тринькав цвіркун (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
6. потемки — ПО́НОЧІ (у темноті), ПО́ТЕМКИ розм., ПРИ́ТЕМКОМ розм., ПО́ТЕМНУ розм. Він попер у ніч.. до тої осоружної майстерні (чи вона хоч відчинена поночі..?) (О. Забужко); Гаїнка потемки познаходила в хаті вечерю, винесла, і вони сіли вечеряти на призьбі (Б.  Словник синонімів української мови
7. потемки — По́темки, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. потемки — ПО́ТЕМКИ¹, ів, мн., розм. Пітьма, темрява. Увага його розбіглася на околичні предмети, що з наставаннєм [наставанням] дня звільна виринали з нічних потемків (Фр., II, 1950, 158); В тиші потемків байдуже тринькав цвіркун (Козл., Весн. шум, 1952, 103).  Словник української мови в 11 томах
9. потемки — По́темки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть. Єв. Л. XII. 3.  Словник української мови Грінченка