потискувати

поти́скувати

-ую, -уєш і потискати, -аю, -аєш, недок., потиснути, -ну, -неш; мин. ч. потиснув, -нула, -нуло і потис, -ла, -ло; док.

1》 перех.Стискати (чиюсь руку, пальці) на знак привітання, знайомлячись або виражаючи які-небудь почуття.

2》 тільки док., перех. і неперех., розм. Натиснути на кого-, що-небудь; трохи або злегка стиснути щось.

|| перен. Натовпом, штовхаючи один одного, піти кудись.

|| перен. Наступаючи, відтіснити супротивника із зайнятих ним позицій.

3》 неперех., у сполуч. зі сл. плечима, розм. Піднімати й опускати (плечі) на знак нерозуміння, здивування і т. ін.; знизувати (див. знизувати II).

4》 неперех., перен., розм. Лютішати, дужчати (про мороз, холод і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. потискувати — поти́скувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потискувати — (руку) стискати, тиснути; (плечима) ЗНИЗУВАТИ, здвигати, стенати; (- мороз) дужчати, брати, кріпшати, лютішати; док. ПОТИСНУТИ, натиснути; (юрбою) піти, посунутися; (з позицій) відтиснути, жм. поперти.  Словник синонімів Караванського
3. потискувати — ПОТИ́СКУВАТИ, ую, уєш і ПОТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. поти́снув, нула, ло і поти́с, ти́сла, ло; док. 1. Стискати (чиюсь руку, пальці) на знак привітання, знайомлячись або виражаючи які-небудь почуття.  Словник української мови у 20 томах
4. потискувати — ТІСНИ́ТИ кого, що і без додатка (примушувати відходити, відступати тощо), ВІДТІСНЯ́ТИ, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАСІДА́ТИ на кого-що і без додатка, НАЛЯГА́ТИ на кого-що і без додатка, ГЛОТИ́ТИ діал.; ПОТИ́СКУВАТИ (ПОТИСКА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. потискувати — ПОТИ́СКУВАТИ, ую, уєш і ПОТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. поти́снув, нула, ло і поти́с, ти́сла, ло; док. 1. перех. Стискати (чиюсь руку, пальці) на знак привітання, знайомлячись або виражаючи які-небудь почуття.  Словник української мови в 11 томах