Великий тлумачний словник сучасної мови

потрясати

потряса́ти

-аю, -аєш, недок., потрясти, -су, -сеш, мин. ч. потряс, -ла, -ло; док.

1》 неперех., чим. Робити часті дрібні помахи; струшувати чим-небудь.

2》 перех. і без додатка. Трясти якийсь час; струснути кілька разів.

3》 перех. і неперех. Примушувати трястися, коливатися.

|| безос.

|| Викликати судорожні рухи, примушувати здригатися.

|| перех., перен. Розхитувати підвалини чого-небудь, підривати міць чогось, докорінно змінювати щось.

4》 перех., перен. Справляти сильне враження на кого-небудь, глибоко хвилювати, зворушувати.

|| безос.

5》 тільки док., перех., рідко. Трясти (у 4 знач.) якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потрясати — потряса́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потрясати — (чим) струшувати; (землю) ТРЯСТИ, стрясати, хитати; (вісткою) кидати в піт, ШОКУВАТИ, вибивати з колії, морозити кров, обсипати жаром <�холодним потом>; (основи) підважувати, розхитувати; п-к -АЮЧИЙ, ПРИГОЛОМШЛИВИЙ, (основи) що підриває...  Словник синонімів Караванського
  3. потрясати — див. трясти  Словник синонімів Вусика
  4. потрясати — (почуття) приголомшувати, приголомшити, поприголомшувати, зворушувати, зворушити, позворушувати, розворушувати, розворушити, порозворушувати, вражати, вразити, повражати, ошелешувати, ошелешити, поошелешувати  Словник чужослів Павло Штепа
  5. потрясати — ПОТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. потря́с, ла́, ло́; док. 1. чим. Робити часті дрібні помахи; струшувати чим-небудь. Лазар потрясав сивим волоссям (В. Стефаник); Він то бурмотів щось, похитуючи головою, ..  Словник української мови у 20 томах
  6. потрясати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (викликати якесь надзвичайно сильне почуття, враження), ПРИГОЛО́МШУВАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., РАЗИ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  7. потрясати — ПОТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОТРЯСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. потря́с, ла́, ло́; док. 1. неперех., чим. Робити часті дрібні помахи; струшувати чим-небудь. Лазар потрясав сивим волоссям (Стеф., І, 1949, 238); Він то бурмотів щось, похитуючи головою,..  Словник української мови в 11 томах