потюпачити

потюпа́чити

-чу, -чиш, док., розм.

Те саме, що потюпати.

Значення в інших словниках

1. потюпачити — потюпа́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. потюпачити — ПОТЮПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Те саме, що потю́пати. Загін потюпачив до центру села (О. Гончар); Сивоок .. похмуро потюпачив слідом за возом (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. потюпачити — ПОТЮПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Те саме, що потю́пати. Загін потюпачив до центру села (Гончар, II, 1959, 12); Сивоок.. похмуро потюпачив слідом за возом (Загреб., Диво, 1968, 158).  Словник української мови в 11 томах