потягнутися
потягну́тися
I див. потягатися I.
II і потягтися, -тягнуся, -тягнешся; мин. ч. потягнувся, -тягнулася, -тягнулося і потягся, -тяглася, -тяглося; док.
1》 Випростуючись або витягаючись, податися в напрямку до кого-, чого-небудь.
|| чим. Витягти руку, губи і т. ін. в напрямку до когось, чогось.
|| Почати тягтися вгору, рости (про рослини); підрости, стати вищим.
2》 Повільно потекти.
|| Почати поширюватися легкими струменями (про дим, повітря і т. ін.).
3》 Будучи прикріпленим до чого-небудь, почати волочитися, переміщатися за ним.
|| Пролягти слідом за тим, що (хто) рухається.
4》 Повільно піти, поїхати, вирушити куди-небудь (часто про ряд, низку когось, чогось).
|| за ким. Піти слідом за кимсь, разом із ким-небудь.
|| Почати пересуватися в повітрі, полетіти (перев. низкою).
5》 Почати повільно, одноманітно проходити, текти (про дні, роки і т. ін.).
6》 Простягтися на великому просторі, вздовж чого-небудь, довгою низкою.
|| Бути протягнутим у певному напрямку (про дріт, мотузок і т. ін.).
|| Пролягти довгою смугою, вирізняючись на тлі чого-небудь.
7》 перен. Відчути прагнення до чого-небудь, потяг до кого-, чого-небудь.
8》 розм. Докласти багато зусиль, щоб досягти чого-небудь.
|| Зібрати достатньо коштів для чогось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови