потіха
поті́ха
-и, ж.
1》 Те, що розважає, веселить, смішить кого-небудь (про певне заняття, подію і т. ін.); забава.
2》 Той, хто (те, що) є втіхою, відрадою для кого-небудь (часто в горі, за тяжких обставин і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови