Великий тлумачний словник сучасної мови

похрумкувати

похру́мкувати

-ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм.

Те саме, що похрумувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. похрумкувати — похру́мкувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. похрумкувати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
  3. похрумкувати — ПОХРУ́МКУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод., розм. Те саме, що похру́мувати. Вигріб [Марко] паличкою кілька картоплин, обчистив їх ножем від попелу і став їсти, смачно похрумкуючи підпеченою шкіркою (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  4. похрумкувати — ПОХРУ́МКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що похру́мувати. Вигріб [Марко] паличкою кілька картоплин, обчистив їх ножем від попелу і став їсти, смачно похрумкуючи підпеченою шкіркою (Тют., Вир, 1964, 16).  Словник української мови в 11 томах