Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
почеревина —
почере́вина: брюшная часть [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
почеревина —
почере́вина іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
почеревина —
ПОЧЕРЕ́ВИНА, и, ж. Сало з прошарком м'яса, зняте з живота свині. – Ах ти, поросяча почеревино (звичайний титул, яким професор іменував школярів), – то ти не знаєш, як пишеться 5? (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
почеревина —
ПОЧЕРЕ́ВИНА, и, ж. Сало з прошарком м’яса, зняте з живота свині. — Ах ти, поросяча почеревино (звичайний титул, яким професор іменував школярів), — то ти не знаєш, як пишеться 5? (Фр., І, 1955, 241).
Словник української мови в 11 томах
почеревина —
Почере́вина, -ни ж. 1) Нижняя часть живота. 2) Полоса кожи или сала съ брюха животнаго. Міусск. окр. Рк. Левиц. 3) Пирушка послѣ крестинъ. Мнж. 190. В понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу на руки зливали, в четвер почеревини пили. Мнж. 100. 4) = почеревщина 2. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка