почуватися
почува́тися
-аюся, -аєшся, недок., почутися, -уюся, -уєшся, док.
1》 тільки 3 ос., кому і без додатка.
|| тільки док., безос., після вигуків і прямої мови. Донестися до слуху (про людський голос).
2》 розм. Бути в певному фізичному або духовному стані, почувати себе якось.
|| тільки недок., яким. Мати почуття, відчуття чогось (самотності, провини, щастя і т. ін.).
|| безос.
|| тільки док., зі спол. що, рідко. Одержати якийсь імпульс, що викликає зміну в настрої, самопочутті і т. ін.
|| тільки недок., безос. Бути перейнятим якимись почуттями. Почуватися як удома.
3》 тільки 3 ос. Відчуватися, бути відчутним, сприйманим органами чуттів.
|| Виявлятися, ставати помітним, відчутним.
|| тільки недок., безос.
4》 розм. Відчувати що-небудь.
|| Відчувати, усвідомлювати себе ким-, чим-небудь.
5》 заст., рідко. Виявляти у почуттях своє ставлення до сприйманого.
6》 тільки док., розм. Відчути себе вагітною.
Великий тлумачний словник сучасної української мови