почухраний

почу́храний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до почухрати 1), 2).

Значення в інших словниках

1. почухраний — почу́храний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. почухраний — ПОЧУ́ХРАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до почухра́ти 1, 2.  Словник української мови у 20 томах
3. почухраний — ПОЧУ́ХРАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до почухра́ти 1, 2.  Словник української мови в 11 томах