почіпка

почі́пка

-и, ж.

Мотузка, прив'язана до колиски для погойдування її ногою.

Значення в інших словниках

1. почіпка — по́чіпка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. почіпка — По́чіпка, -ки ж. Веревочка, привязанная къ люлькѣ, — ставя въ этотъ шнурокъ ногу, качаютъ люльку. Чуб. VII. 386. У неї нога не сходить із почіпки. Г. Барв. 436. сісти на почіпки, сидіти на почіпках. Сѣсть на корточки, сидѣть на корточкахъ. Камен. у.  Словник української мови Грінченка