Великий тлумачний словник сучасної мови

поширити

поши́рити

див. поширювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поширити — поши́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поширити — ПОШИ́РИТИ див. поши́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. поширити — ПОШИ́РЮВАТИ (про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ перев. книжн., ГОЛОСИ́ТИ діал.; РОЗПУСКА́ТИ, ПЕРЕНО́СИТИ, РОЗНО́СИТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. поширити — Поши́рити, -ши́рю, -риш, -рять; поши́р, -ши́рмо, -ши́рте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поширити — ПОШИ́РИТИ див. ПОШИ́РЮВАТИ.  Словник української мови в 11 томах
  6. поширити — Поши́ри́ти, -рю, -риш гл. 1) Распространить. 2) см. і поширяти.  Словник української мови Грінченка