пошкоджувати

пошко́джувати

-ую, -уєш, недок., пошкодити, -джу, -диш, док.

1》 перех. Виводити що-небудь із ладу; псувати, руйнувати.

|| Діставати якусь травму.

|| безос.

2》 тільки док., неперех., кому, чому. Своїми діями, вчинками зробити прикрість людині або завадити якій-небудь справі.

|| Завдати шкоди здоров'ю.

|| Перешкодити, стати на заваді.

Значення в інших словниках

1. пошкоджувати — пошко́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пошкоджувати — Псувати, виводити з ладу, руйнувати; (шию) калічити, підвереджувати; док. ПОШКОДИТИ, (кому) завдати шкоди; (пляну) перешкодити, стати на заваді; п-к -УЮЧИЙ, що ушкоджує, здатний пошкодити, увередливий, калічливий, шкідливий для чого, р. в. пошкодження.  Словник синонімів Караванського
3. пошкоджувати — ПОШКО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОШКО́ДИТИ, джу, диш, док. 1. що. Виводити що-небудь з ладу; псувати, руйнувати. Горох слід висівати якнайдалі від посівів багаторічних бобових трав, бо його можуть пошкоджувати спільні шкідники (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. пошкоджувати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. пошкоджувати — ПОШКО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОШКО́ДИТИ, джу, диш, док. 1. перех. Виводити що-небудь з ладу; псувати, руйнувати. Горох слід висівати якнайдалі від посівів багаторічних бобових трав, бо його можуть пошкоджувати спільні шкідники (Зерн. боб. культ.  Словник української мови в 11 томах