поштукатурений
поштукату́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поштукатурити.
|| поштукатурено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипоштукату́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поштукатурити.
|| поштукатурено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови