правиборець

правибо́рець

-рця, ч., іст.

Виборець, який обирав тих, хто згодом обирав народних представників.

Значення в інших словниках

1. правиборець — Правибо́рець, -рця м. Избиратель, участвующій въ выборѣ избирателей народныхъ представителей. Желех.  Словник української мови Грінченка