пракриті

пракри́ті

невідм., ж.

У давньоіндійській філософії – жіноче начало всіх матеріальних і духовних речей, ототожнюване з "праматерією".

Значення в інших словниках

1. пракриті — пракри́ті (санскр. – основа, корінь, джерело) одна з основних категорій давньоіндійської філософії, яка означає жіноче начало всіх матеріальних і духовних речей, ототожнюване з «праматерією».  Словник іншомовних слів Мельничука
2. пракриті — ПРАКРИТІ (санскр. — "та, що творить") — одне з основних понять інд. філософської школи санкх'я, що означає першоматерію — позасвідому, вічно активну, всепроникну, єдину, неохоплювану сприйняттям первинну реальність.  Філософський енциклопедичний словник