прекарій

прека́рій

-я, ч.

За середньовіччя у Зах. Європі – право користування землею, що надавалося власником на більш чи менш тривалий строк.

Значення в інших словниках

1. прекарій — ПРЕКА́РІЙ, ю, ч. Надання чого-небудь у безплатне користування.  Словник української мови у 20 томах