препротивний

препроти́вний

-а, -е, розм.

Надзвичайно, надто противний, осоружний.

Значення в інших словниках

1. препротивний — препроти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. препротивний — ПРЕПРОТИ́ВНИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. противний, розм. Дуже противний. Настуся трохи не збожеволіла, трохи сама не вмерла з горя та з туги. Вона мусила вернутись у Київ до батька, в препротивну провінцію.  Словник української мови у 20 томах