Великий тлумачний словник сучасної мови

прибачити

приба́чити

-чу, -чиш, док., перех. і неперех., діал.

Підгледіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прибачити — Прибачити, -чу, -чиш гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка