Великий тлумачний словник сучасної мови

приберегти

приберегти́

див. приберігати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приберегти — приберегти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. приберегти — ПРИБЕРЕГТИ́ див. приберіга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. приберегти — БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. приберегти — ПРИБЕРЕГТИ́ див. приберіга́ти.  Словник української мови в 11 томах