прибережжя —
[приебеиреж':а] -ж':а
Орфоепічний словник української мови
прибережжя —
Узбережжя, бережина
Словник чужослів Павло Штепа
прибережжя —
ПРИБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Місце біля, поблизу берега. Пахло свіжістю води, молодими травами прибережжя і бруньками столітніх груш (П. Загребельний); Від прибережжя запахло солонкувато-кислим намулом і лускою (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
прибережжя —
Прибере́жжя, -жя, -жю; -ре́жжя, -ре́ж і -ре́жжів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
прибережжя —
ПРИБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Місце біля, поблизу берега. Пахло свіжістю води, молодими травами прибережжя і бруньками столітніх груш (Загреб., Європа 45, 1959, 540); Від прибережжя запахло солонкувато-кислим намулом і лускою (Стельмах, II, 1962, 56).
Словник української мови в 11 томах