Великий тлумачний словник сучасної мови

прибрьохати

прибрьо́хати

-аю, -аєш, док., розм.

Повільно прийти кудись по чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоту і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прибрьохати — прибрьо́хати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прибрьохати — ПРИБРЬО́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно прийти кудись по чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоту і т. ін.). Уранці в село прибрьохали [заробітчани] по грязюці, з попідкачуваними холошами (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. прибрьохати — ПРИБРЬО́ХАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно прийти кудись по чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоту і т. ін.). Уранці в село прибрьохали [заробітчани] по грязюці, з попідкачуваними холошами (Головко, II, 1957, 226).  Словник української мови в 11 томах