Великий тлумачний словник сучасної мови

привішений

приві́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до привісити.

|| привішено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. привішений — приві́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. привішений — ПРИВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приві́сити. Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені в ряд на довгих шнурках (С. Васильченко); // приві́шено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. привішений — Приві́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. привішений — ПРИВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приві́сити. Вся стіна перед дверима обставлена чорними сумними іконами, перед ними горить три лампадки, привішені в ряд на довгих шнурках (Вас., І, 1959, 324); // приві́шено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах