Великий тлумачний словник сучасної мови

пригамований

пригамо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пригамувати.

|| пригамовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пригамований — пригамо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пригамований — ПРИГАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пригамува́ти; // пригамо́вано, безос. пред. Насилу спинено розлючених бійців І пригамовано шляхетську завірюху (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).  Словник української мови у 20 томах
  3. пригамований — ПРИГАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригамува́ти; // пригамо́вано, безос. присудк. сл. Насилу спинено розлючених бійців І пригамовано шляхетську завірюху (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 229).  Словник української мови в 11 томах