Великий тлумачний словник сучасної мови

пригодництво

приго́дництво

-а, с., літ.

Те, що пов'язане з пригодами (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пригодництво — приго́дництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. пригодництво — ПРИГО́ДНИЦТВО, а, с., літ. Те, що пов'язане з пригодами (у 2 знач.). Елементи пригодництва займають помітне місце в оповіданні О. Копиленка “Сенчині пригоди” (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пригодництво — ПРИГО́ДНИЦТВО, а, с., літ. Те, що пов’язане з пригодами (у 2 знач.). Елементи пригодництва займають помітне місце в оповіданні О. Копиленка «Сенчині пригоди» (Іст. укр. літ., II, 1956, 110).  Словник української мови в 11 томах