пригрібати

пригріба́ти

-аю, -аєш, недок., пригребти, -бу, -беш, док., перех.

Прикидати, присипати що-небудь, ховаючи.

Значення в інших словниках

1. пригрібати — пригріба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пригрібати — (землю) загортати, загорнути, позагортати, нагортати, нагорнути, понагортати, обгортати, обгорнути, пообгортати, підгортати, підгорнути, попідгортати, пригортати, пригорнути, попригортати, (речі) накопичувати, накопичити, понакопичувати, див.  Словник чужослів Павло Штепа
3. пригрібати — ПРИГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., що. Прикидати, присипати що-небудь, ховаючи. Боєць якусь хвилину мовчав, досмоктуючи цигарку, потім кинув на землю недокурок, пригріб його чоботом (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. пригрібати — ПРИГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. Прикидати, присипати що-небудь, ховаючи. Боєць якусь хвилину мовчав, досмоктуючи цигарку, потім кинув на землю недокурок, пригріб його чоботом (Тют., Вир, 1964, 313).  Словник української мови в 11 томах